Відповідну інформацію викладено у Роз’ясненнях з питань застосування законодавства у сфері державної допомоги № 2-рр/дд, наданих Комітетом 28 лютого 2018 року

Як відомо, пунктом 2 частини другої статті 3 Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», зокрема, передбачено, що дія Закону не поширюється на підтримку господарської діяльності, пов’язаної з інвестуванням в об’єкти інфраструктури із застосуванням процедур державних закупівель.

Однак, під час застосування цього Закону було виявлено, що національне законодавство України не містить єдиного визначення терміну «об’єкт інфраструктури».

Надаючи роз’яснення з цього приводу, АМКУ опрацював та узагальнив інформацію, отриману від низки державних органів та європейських експертів, проаналізував галузеві законодавчі акти, які містять терміни «об’єкти паливно-енергетичного комплексу», «об’єкт енергетики», «об’єкт електроенергетики», «об’єкти газової інфраструктури», «об’єкти паливно-енергетичного комплексу», «інфраструктура будинкової розподільної мережі», «інфраструктура кабельної каналізації електрозв’язку», «інфраструктура об’єкта будівництва», «інфраструктура об’єкта електроенергетики», «інфраструктура об’єкта транспорту», «об’єкти портової інфраструктури», «об’єкти портової інфраструктури загального користування», «стратегічні об’єкти портової інфраструктури», «інфраструктура залізничного транспорту», «об’єкти критичної інфраструктури», «дослідницька інфраструктура» тощо.

За результатами здійсненого аналізу Комітет дійшов висновку, що до «об’єктів інфраструктури» у розумінні пункту 2 частини другої статті 3 Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» належать об’єкти, зазначені у відповідних актах та описані у Роз’ясненні.

При цьому, в Роз’ясненні наголошено, що пункт 2 частини другої статті 3 Закону може бути застосовано лише за умови використання конкурентної процедури відбору оператора/користувача об’єкту інфраструктури.