Регіональна стратегія промислових хайтек – звіт з 1-ої сесії в Дніпрі

20-21 грудня в Дніпрі відбулась 1-ша стратегічна сесія по розробці регіональної стратегії розвитку промислових хайтек. Сесія зібрала 25 ключових стейкхолдерів регіону – органів місцевої влади та ОДА, агентства розвитку Дніпра, представників провідних підприємств регіону, ВНЗ, Дніпровського космічного кластеру.

Ініціатором сесії виступила Асоціація «підприємств промислової автоматизації України» (АППАУ) за активної підтримки Агентства розвитку Дніпра та Дніпровського космічного кластеру. Консультаційну підтримку надало провідне німецьке консультаційне агентство TUM International. Головним спонсором приїзду консультантів виступила компанія Інтерпайп.

Цілі та завдання заходу

Головна мета заходу – ініціювати проект з розробки регіональної стратегії промислових хайтек регіону. Як було сказано в анонсі події «Дніпровський регіон ключовий промисловий та хайтек регіон України, що займає провідну позицію в секторах як аерокосмічний, машинобудування, металургії, комплексного інжинірингу та ІТ. Водночас, вказані сектори не мають спільної стратегії розвитку, яка підтримує та стимулює їх спільну основу – інноваційну екосистему, що постійно розвивається». Відповідно, ключові завдання сесії 20-21 грудня ставились як

1.     Об’єднати ключових стейкхолдерів промислових хайтек з метою вироблення спільних цілей.

2.     Створити базу релевантних, стратегічних ініціатив, включно з оптимальним балансом інноваційних, промислових екосистем, які мають забезпечити стале зростання.

3.     Запропонувати комплекс ‘quick wins’ (швидких перемог), тобто коротко-строкових ініціатив, які мають укріпити довіру між регіональними гравцями та вести до швидких результатів».

Інноваційна екосистема – методика

В основі проект лежать напрацювання TUM International. Компанія спеціалізується на створенні та розвитку інноваційних екосистем, кластерів, індустріальних та технопарків в промислових секторах. Як підрозділ технічного університету Мюнхена, TUM International вдало поєднує досягнення та потенціал університетської науки разом з промисловими інноваціями. Відповідно компанія має локації як в університеті, так і в промисловій зоні Німеччини. Цей підхід лежить також в основі консалтингових методик та проектів, які компанія вже давно практикує по багатьох країнах світу – всюди де виникають індустріальні парки, тут же «підтягуються» місцеві наукові та освітні заклади, виникають інкубатори та акселератори.

Зайве говорити, що такий підхід більш, ніж доречний до Дніпра – адже головний проект міста Innovation ForPost базується на аналогічних підходах.

Головною особливістю методики, що запропонували німецькі консультанти Фредеріке Хетінгер (Friederike Hettinger) та Йоханес вон Хойос (Johannes von Hoyos), був фокус на рушіях розвитку екосистем, (рис. 1 – елементи по центру)

Рис. 1 Загальний фреймворк екосистеми промислових секторів

Логіка розвитку ефективних екосистем й полягає в тому, щоб запустити ці 5 елементів

·       Постійний та потужний нетворкинг та обміни між учасниками екосистеми є центральним елементом, що має стимулювати та підтримувати інші 4 елементи.

·       Надійність та довіра між стейкхолдерами базується на їх взаємних інтересах, середньо-довгострокових цілях та зобов’язаннях.

·       Далі інновації та галузева кооперація мають бути на високому рівні, щоб досягати поставлених цілей.

·       Учасники інноваційної екосистеми не можуть успішно розвиватись без встановлених (високих) кваліфікаційних критеріїв, які відповідно досягаються навчальними програмами.

·       І щоб запускати різноманітні програми розвитку, учасники мають мати доступ до капіталу – фінансових фондів різного типу.

Проведення сесії

Робота в сесії, відповідно, велась в інтерактивному режимі по діагностиці стану Дніпровської екосистеми (хто головні актори, в якому стані рушії) – й до визначення стратегічних ініціатив та quick wins (швидких перемог).

Головні результати сесії

Головними результатами сесії можна вважати

1.     Запуск системної роботи по розробці стратегії промислових хайтек регіону – зроблено перший, важливий крок до запуску проекту на рівні регіону.

2.     Вироблений перший пул стратегічних ініціатив щодо розвитку.

3.     Учасники сесії змогли побачити стан екосистеми регіону через призму рушіїв розвитку – для багатьох це було справжнім відкриттям.

4.     Участь всіх головних стейкхолдерів дозволяє говорити про розуміння та певний консенсус в об’єднанні головних учасників.

5.     Серйозність намірів стейкхолдерів буде зафіксовано окремим меморандумом про співпрацю в січні 2019.

Щодо масштабування цих результатів в національних масштабах, 1-ша сесія внесла важливі доповнення до стратегічних напрацювань АППАУ в рамках стратегії Індустрії 4.0.

·       5 рушіїв варто розглядати та доповнювати ними нашу модель інноваційних екосистем, що запропонована в стратегії 4.0. Це дуже важливо з точки зору більш повної та глибокої діагностики реальних екосистем та кластерів, що функціонують в регіонах. Наприклад, ще в 2016 ми діагностували в 5 регіонах, що брак довіри між гравцями різних категорій є бар’єром №1 в організації ефективних кластерів. Картина не дуже змінилась в 2018 і в тому ж Дніпрі – в рамках 2-ої конференції по 4.0 ми бачили наскільки далекі гравці місцевої ІТ-спільноти від потреб промисловців. До слова, – і на цій сесії їх не було видно. Це є живою ілюстрацією до моделі екосистем на рис. 1: навіть коли є обміни, але немає довіри – інноваційна екосистема не буде працювати. Запуск всіх 5 елементів потребує скоординованих зусиль всіх стейкхолдерів.

·       Щодо координації. Ця сесія має важливе значення для «вирівнювання» моделей та методик в рамках програм регіонального розвитку. Наразі ці підходи дуже різняться та ніким (на рівні центральних ОВВ) не координуються. Є пілотні проекти в окремих регіонах по смарт спеціалізації – водночас, інформації про їх напрацювання та чи методики вкрай мало. Для промислових хайтек АППАУ та партнери пропонують свої підходи разом з TUM International. Очевидно, є й інші програми регіонального розвитку. Подальше розмежування та не скоординовані дії, очевидно, не є кращим шляхом до єднання стейкхолдерів та оптимізації ресурсів на регіональному рівні, які й так обмежені.

В цілому, можна стверджувати, що цілі та завдання сесії виконані. Зроблено перший важливий крок до об’єднання стейкхолдерів промислових хайтек, вироблення їх спільного бачення свого стану, цілей та ініціатив з розвитку. Наступна сесія в лютому має закріпити ці результати й перевести завдання планування в повноцінний проект.