Протягом останніх 12 місяців кожен сьомий рейнджер (а це близько 14% респондентів) з Азії та Центральної Африки отримав серйозні поранення під час виконання службових обов’язків. Ці дані було оприлюднено одразу як тільки Міжнародна федерація рейнджерів (IRF) та Фундація “Тонка зелена лінія” (TGLF) підтвердила кількість загиблих рейнджерів - з липня 2017 по липень 2018 свої життя на захист природи віддало 107 рейнджерів. Це на 6 осіб більше ніж у попередньому році. Починаючи з 2009 року загальна кількість загиблих рейнджерів склала близько 871. Втім, експерти вважають, що реальна кількість загиблих може бути значно вищою.  

Переважна більшість (86%) рейнджерів вважають, що їхня робота небезпечна через смертельні ризики, пов’язані з сутичками із браконьєрами. 

Попри високі ризики для власного життя - озброєних браконьєрів, дику природу та інфекційні захворювання на кшталт малярії - лише 15% опитаних рейнджерів пройшли курси з надання першої медичної допомоги, і майже шість з десяти (58%) зазначили, що не отримували необхідної медичної допомоги, коли її потребували.

Добробут сім’ї рейнджера часто залежить від його доходу і працездатності. Дослідження показало, що не дивлячись на поширені випадки серйозних травм та загибелі, лише 36% рейнджерів зазначили, що застраховані від таких ситуацій. У разі втрати працездатності чи смерті родина рейнджера може опинитися на межі бідності.

Саме тому, WWF закликає уряди країн негайно переглянути та покращити умови, що становлять загрозу життю рейнджерів. Ґрунтовна підготовка - зокрема тренінги з першої медичної допомоги, якісні програми негайного лікування, а також екіпірування й засоби комунікації у польових умовах - мають бути розроблені і надані першочергово. Більше того, 100% страхування від серйозних травм та загибелі є надважливим для рейнджерів і їхніх родин.

"Ніщо не може бути достатньою компенсацією для тих, хто віддав своє життя чи пожертвував добробутом задля захисту нашої дикої природи, проте ми сподіваємося, що проливаючи світло на ці проблеми, ми прискорюємо їх вирішення, покращення добробуту та робочих умов для рейнджерів та їхніх родин,” - кажеДрю МакВей, технічний консультант WWF з питань злочинів щодо дикої природи у Східній Африці.



В Україні офіційної посади рейнджера немає - дещо подібні функції виконує служба охорони. Однак, рейнджерство як покликання набуває популярності.

“WWF в Україні започаткував клас “Осетрових рейнджерів” у  Придунав’ї. Також, по всій країні, особливо у Карпатах з'являються клуби Юних лісових рейнджерів. Це дає надію, що в майбутньому ми матимемо справжніх рейнджерів, які стануть на захист природи і людства”. - розповідає Тетяна Карпюк, координаторка екологічної освіти WWF в Україні. “Згідно з міжнародними стандартами рейнджери мають не лише охороняти та першими опинятися на місці порушень, а, наприклад, вміти надати першу допомогу тваринам або ж провести цікаву екскурсію відвідувачам парків”.