Нова ініціатива уряду про ЗУ 1123 була спрямована на припинення фінансування державних та комунальних ЗМІ і переведення їх на самоокупність. Таке рішення стало потрясінням для багатьох місцевих редакцій, які десятки років існували виключно як витратні механізми місцевої влади. Аби утриматися на ринку і стати не просто інформатором, але і успішним бізнес-проектом, необхідно відповідати трендам журналістики, які склалися в країні. Про них і поговорили з головним редактором видання "Дніпроград" Тимуром Желдаком.
Про перспективи розвитку журналістики у Дніпрі
На сьогодні очевидні два перспективні напрямки, принаймні так це бачиться з Дніпра: по-перше, це створення інформаційних інтернет-каналів, які ведуть прямі трансляції різних міських подій, а по-друге, ЗМІ, які пояснюють складні і незрозумілі факти. І якщо з першим ще якось вдається - в більшості за рахунок нових форм і альтернативної журналістики, то з другим поки що погано. Здається, що більшість журналістів, які працюють в місцевих ЗМІ, не мають чіткого уявлення, про що саме вони пишуть. Швидше за все це просто шматки тексту або відео, взяті з офіційних джерел. Але сам кореспондент не в змозі пояснити, про що саме йдеться мова в повідомленні. Журналіст отримує реліз від офіційної організації. Текст є, і він начебто зрозумілий, але що саме хотіла сказати прес-служба не ясно.
Є основна проблема в тому, що у інтернет-видань просто не вистачає новин. Особливо це помітно на вихідних - аби імітувати активність, місцеві сайти просто беруть новини за кілька минулих днів і розміщують у себе на сайті. Це недопустимо.
Ось приклад з практики. Кілька місяців тому в Києві була розміщена зовнішня реклама, в якій Борис Філатов вітає Юрія Луценка з Днем медичної сестри і бажає не хворіти, потім здається Гройсмана ще з якимось святом... Журналісти схопилися за цю подію, написали новини, але що конкретно означали ці рекламні повідомлення - не зрозумів майже ніхто. А там все не просто - починаючи від того, хто насправді ці плакати розмістив, закінчуючи символізмом. Але навіть політологи, яких попросили прокоментувати, не змогли розкрити сенсу події. Тобто журналісти і деякі експерти понесли в світ інформацію, не бачачи картини цілком або не розуміючи її. Що вже казати про читачів / слухачів, які зрозуміли ще менше. 158|Українській журналістиці дуже не вистачає формату "цинічний блогер". Один з каналів якось запропонував мені записувати програму в форматі "цинічного блогера", де б я відкрито говорив і коментував події "без цензури". Такого формату на той момент в Дніпрі не було, та й зараз немає. Десь за рік після того була непогана спроба в Сергія Шишкіна, але чомусь заглохла. Мені не вистачає часу на це, але ідея була відмінна. В Києві такі штуки працюють, принаймні в соціальних мережах.|3
Про проблеми медіа в регіоні
Проблема одна - ЗМІ Дніпропетровської (Січеславської) області, та й міські ресурси пишуть так звані “вчорашні новини”. Я постійно моніторю новинні ЗМІ: газети, інтернет-видання, телеканали. Здавалося б, інтернет за швидкістю повинен випереджати телебачення, але по факту це не так. В інтернеті більше вчорашніх новин, ніж на телебаченні і в газетах.
Є основна проблема в тому, що у інтернет-видань просто не вистачає новин. Особливо це помітно на вихідних - аби імітувати активність, місцеві сайти просто беруть новини за кілька минулих днів і розміщують у себе на сайті. Це недопустимо.
Про ЗМІ, як бізнес-проект
У регіоні багато трансляторів новин, але критично мало генераторів інформації. Найперспективнішим напрямом є створення прес-центрів. Сьогодні хороший корисний контент - дорогий продукт, який готові купувати і бізнес-структури, і інші ЗМІ. Тому генерація контенту - це відмінний варіант створити прибутковий бізнес.
Також бізнес-проектом може стати онлайн-портал з агресивною політикою, який би робив акцент на рекламній можливості. Але тут є тонка грань. Якщо портал створюється тільки як бізнес, то можна розміщувати рекламу будь-якого рекламодавця без вибору. Але якщо портал все-таки орієнтований на створення якісного контенту, то повинна бути обов'язкова інтеграція з YouTube, а в ідеалі - з ефірним телебаченням. Люди люблять дивитися новини, а не читати. В ідеалі, потрібно виходити на цифрове телебачення, щоб твій інформаційний продукт був актуальний і приносив прибуток.
Дуже важливі прямі трансляції з місця подій, з урахуванням того, що зараз технології дозволяють зробити це в лічені секунди. Відпала необхідність утримувати ПТС (пересувна телестанція). Досить мати камери з передавачем, який дозволяє вести восьмиканальну трансляцію в режимі реального часу. Тобто формула така: успіх = робота з місця + прес-центр + сайт + ефірне мовлення.
Є рекомендація будувати роботу таким чином: журналіст веде пряму трансляцію з місця події, передаючи інформацію в студію, а вже через 20 хвилин текстовий варіант інформації повинен бути розміщений на сайті. Тоді можна зібрати трафік з усіх каналів комунікацій.
Але це - гроші, головна проблема місцевих редакцій. Та одна, в якої грошей вистачає, зараз демонструє іноваційний підхід. Решта якось існують.
Про майбутнє журналістики
Основною причиною відставання української журналістики від світової є тотальна криза непрофесіоналізму. І в регіонах ця проблема стоїть дуже гостро. Розвиток технологій, інформатизація змінить ситуацію. Багато в чому впливає загальний клімат в країні. Журналісти-професіонали або мігрують всередині країни або за кордон, або йдуть в бізнес і закінчують журналістську діяльність. найпрофесійніші вже за 10 років стають прес-секретарями у владі або бізнесі й по тому.
Молоді журналісти, які сьогодні працюють в ЗМІ, не здатні готувати якісний аналітичний контент. Їх робота - це записати інтерв'ю на диктофон, розшифрувати, запросити коментар і опублікувати новину на сайті. Ні аналітики, ні перевірки фактів, ні подачі альтернативної точки зору - зазвичай, не без виключень. Перш за все немає критичної кількості професійних кадрів. І сьогодні і вузи, які не поспішають перебудовуватись до сучасних умов, і самі ЗМІ повинні зробити наголос на підготовку кадрів. Можливості для цього є.
Але все ж таки конкуренція серед експертів за строку про себе у відомих медіа існує. Deadline допомагає тим, хто прагне описувати практичні речі у журналістській діяльності. Зараз ті, хто хоче отримати безкоштовно згадку про себе, можуть дати коментар журналісту. Почніть з цього, спілкуйтеся з корепондентами, пояснюйте! Покращуйте медіа-поле країни.
Відео
