Ринок українських ЗМІ стрімко змінюється, і щоб вижити на ньому ЗМІ повинні вже сьогодні змінити підхід до роботи. Про те, як працювати ефективно з Deadline іншим редакціям порадили з головним редактором газети і онлайн ресурсу "Дніпроград" Тімуром Желдаком.

---

Про тенденції на інтернет медіа ринку в області

Медіаринок області та країни в цілому можна розділити на три основні сегменти: безпосередньо засоби масової інформації, сегмент інформаторів і сегмент споживачів або користувачів інформації. У кожному із сегментів є свої проблеми і свої тенденції, про які варто говорити.

Ринок споживачів інформації Дніпропетровської (Січеславської) області дуже неоднорідний і мало досліджений. Я підозрюю, що є міста, селища, де основним каналом інформування є радіо або навіть газета. Але в більшості звичайно телебачення й інтернет.

Але навіть про таку просту і ніби контрольовану сферу, як інтернет сказати справді важко. За офіційними даними зареєстровано 1 млн.100 тис. користувачів інтернет. На мій погляд, ці дані дуже перебільшені. З одного боку до обліку беруться абсолютно всі комп'ютери, які мали або мають доступ до інтернету. Сюди відносяться і комп'ютери, які встановлені в сільських радах і включаються один раз в тиждень. Це так би мовити "мертві душі" медіа-ринку. З іншого боку, не враховані так звані вай-фай-серфери, які подорожують від точки доступа до точки, не ідентифікуючи себе як користувачів. Насправді, на мільйон населення в Дніпрі активних користувачів, які звуться споживачами контенту не більше 50-60 тис. Ще десь стільки ж в інших містах області. 158;/storage/blog/Skyscraper-urban-view/zheldak.jpg

Друге питання звідки користувачі отримують інформацію. У більшості випадків джерелом інформації стають соціальні мережі та меседжер, типу Telegram і ще кілька інформаційних ресурсів. Більшість ЗМІ - як друкованих, так і он-лайн аудиторія не читає, і я можу зрозуміти чому.

Дуже рідко які ЗМІ Дніпра перебудувалися на новий графік і новий підхід до роботи. До сьогодні багато редакцій працюють за графіком “з 9.00 до 17.00”, так, ніби в інший час в місті і в країні нічого не відбувається. Оскільки про окупність, тим пак прибутковість не йдеться, ЗМІ перестали боротися за читача чи глядача, перестали горіти ідеєю висвітлювати якомога більше подій, розповідати про щось нове.

Що стосується інформаторів, а я маю на увазі прес-служби і PR-служби, то в даному сегменті теж існують свої проблеми. Звичайно, варто відзначити, що сьогодні прес-служби працюють дуже оперативно, деякі навіть якісно - особливо це стосується державних установ, але є проблеми з подачею матеріалу. Деякі прес-секретарі, особливо у силових відомствах, контролюючих органах як і 30 років тому пишуть "чиновницькою", складною мовою, і навіть цікава новина від такої подачі програє.

Перспективи рішення

Потрібно весь час змінювати підходи, шукати щось нове. Наприклад, ми першими в Дніпрі стали вести прямі трансляції з сесій міськради. Це зараз їх транслюють через Youtube і журналісти навіть не ходять туди, а ще років 5-6 тому, Дніпроград під час сесії мав левову долю трафіка в день сесії. Поки інші ЗМІ чекали прес-реліз від прес-служби міськради за підсумками, ми встигали випустити 5, іноді до 10 новин.

Потім так стали робити більшість видань - принаймні орієнтованих на читача. Тоді ми пішли далі. Не транслювати, що відбувається в залі, а розбирати до сесії, що буде винесено в залу. Звичайно, зараз це здається смішним і простим, виросли цілі видання, які шукають родзинки в проектах рішень. Але саме ми одними з перших почали впроваджувати ці підходи на практиці.

Буває і не без курйозів. Колись не було чим заповнити вечір … ну тупо нічого не відбувалося за день. І моя заступниця запропонувала “давайте повісимо графік відключень світла”. Ми повісили, хоча я був проти. В підсумку це виявилась новина, яка стала найвідвідуванішою за тиждень. З тих пір у нас це щодня. Пройшло 3 чи 4 роки - сьогодні в області майже кожне он-лайн ЗМІ вішає графіки відключення води, газу, світла… Але це все ніщо, якщо у видання немає стратегії, стрижня. У нас є чітка стратегія подачі матеріалів, і ми дотримуємося її.

Стратегія подачі матеріалів

Що зараз люблять читати українці? Думаєте новини політики, економіки, соціуму? Чи “пра культуру”? Ні в якому разі! Навіть не про футбол. Найпопулярнішою рубрикою є “чорнуха”. Людям подобається читати про аварії, пожежі, вбивства, скандали - кров на пів-екрану і пікантні подробиці згвалтування… І на цій темі "виїжджають" багато ЗМІ. У Дніпрі навіть є таке видання, яке спеціалізується на “чорнусі” - воно має половину міського трафіка.

Наша стратегія - дати максимум інформації читачу, який мислить. Максимум новин про те, що зачіпає інтереси кожного жителя міста. При цьому, звичайно, бажано робити авторські матеріали - хоч новини, хоч аналітики. Тоді вони викликають жвавий інтерес і резонанс серед аудиторії. От в цьому я вважаю наша відмінність.

Ми працюємо майже цілодобово, тому охоплюємо дещо більшу аудиторію, ніж редакції “з 9 до 17”. Наш вечірній пік - з 21 до 22 години. При цьому більшість редакцій в Дніпрі  перестають публікувати новини після закінчення робочого дня. Це в корені невірно. 

У нас в штаті 4 журналісти. Якщо не навантажуватись, то вони можуть відвідати до 12 заходів в день. І якщо захід дійсно цікавий, то з кожного ми можемо підготувати до 2-3 матеріалів, а з таких подій, як сесія міської ради - до 10. Але не всі заходи дійсно цікаві. І це побажання до людей, які запрошують журналістів: не відбувайте номер! Продумуйте зміст заходів, якщо хочете, щоб про вас писали.

Також періодично ми використовуємо агрегатори новин, але їх задіємо в меншій мірі, так як робимо ставку на авторські матеріали.

Але найкращим інформатором є саме життя. Потрібно просто виходити на вулицю і дивитися, що діється навколо, говорити з людьми. Багато гострих і актуальних матеріалів були написані саме таким чином. Ми вивчаємо навколишній світ, шукаємо інформаційні приводи за межами редакції. І завжди знаходимо.

Поради щодо організації роботи редакції

Все емпірично. Наприклад в Дніпрі ідеальний інтервал виходу матеріалів для сайту - від 15 до 20 хвилин. Якщо він менше, то новину не встигають прочитати всі потенційні читачі. Якщо більше - то люди перестають переглядати стрічку новин, думаючи, що вона не оновлюється.

Пишіть більше авторських матеріалів, які важливі широкому колу читачів. І головна порада: ніколи не лінуйтесь, беріть інформацію, а не чекайте її надходження. Просто на прикладі. Кілька років тому у мене працювала журналістка Галя, молода дівчина, яка тільки починала робити перші кроки в журналістиці. На другий день роботи в редакції вона проходила через центральний парк і помітила, як люди ріжуть болгарками локомотиви дитячої залізниці. Крім неї про подію, як факт, почули чи дізналися представники як мінімум трьох видань в місті. Протягом години на певних сайтах з’явилися заголовки “Дитячу залізницю здають на брухт” і все в такому стилі…

Що не зробили ці люди і що зробила Галя? Вона зробила фото і підійшла поспілкуватися з робітниками. Вони пояснили їй, що обшивка локомотивів буде замінена на нову, і вже в травні буде запущена оновлена залізниця. По приходу в редакцію Галина підготувала матеріал, який за 20 хвилин переглянули понад 600 читачів. Ми були єдиним виданням, хто того дня подав повну і достовірну новину.

Коли ви подаєте повну і достовірну новину, до вас тягнуться люди, вам не треба купувати трафік чи заганяти читачів рекламою. Більше того - вони залишаються. Так формується ядро.

---

Рекомендуємо до читання матеріал чому Верховна Рада України посилить правила акредитації журналістів. Чи подивіться відкрити запити журналістів або створіть свої.